Сайт кафедри гідроекології та водних досліджень ОДЕКУ
Спеціальність 101 «Екологія». Рівень вищої освіти «бакалавр».
Згідно з графіком
навчального процесу ОДЕКУ, навчальна практика з дисципліни «Геологія з основами
геоморфології» проводиться влітку по закінченні 1 року навчання для студентів ПОФ та ЕЕФ ОДЕКУ денної форми навчання за спеціальністю - 101 «Екологія». Тривалість навчальної практики становить 9 робочих днів (60
годин, 2 кредита).
Метою навчальної практики з дисципліни «Геологія з основами геоморфології» є:
- закріплення теоретичного матеріалу з дисципліни «Геологія з основами геоморфології»;
- ознайомлення з найпростішими методами геологічних і геоморфологічних спостережень;
- набуття навичок організації і проведення підготовчих, польових, камеральних робіт (вимірювань, обробки і оформлення звітного матеріалу);
- проведення первинного візуального аналізу основних форм рельєфу і стану довкілля при складанні геолого-геоморфологічного профілю та опису досліджуваного району.
- Викладач: Катинська Ірина
- Викладач: Чекамова Лілія
- Викладач: Лобода Наталія
- Викладач: Яров Ярослав
- Викладач: Балан Ганна
- Викладач: Гращенкова Тетяна
Дисципліна «Гідрометрія та гідрохімія» відноситься до варіативних дисциплін циклу професійної та практичної підготовки рівня вищої освіти бакалавр (спеціальність 101 «Екологія», РПД-3 «Гідроекологія»).
Основною метою вивчення даної дисципліни є засвоєння сучасних методів та приладів для виконання різного роду вимірювань та спостережень за елементами режиму водних об`єктів, змінами їхніх характеристик в просторі та часі. Особлива увага приділяється питанням організації і проведення вимірювань та спостережень за різними характеристиками водного режиму, вивченню якості води у річках, озерах і водосховищах. Фактично цей курс є базовим для майбутнього фахівця-гідроеколога.
В задачу даного курсу також входять питання організації польових вимірювань та спостережень і первинна обробка даних.
Дисципліна «Гідрометрія та гідрохімія» базується на знаннях, набутих студентами з дисциплін «Гідрологія», «Топографо-геодезичні дослідження водних екосистем».
Знання дисципліни «Гідрометрія та гідрохімія» в майбутньому будуть використані при спеціальних гідроекологічних дослідженнях та при вивченні дисциплін професійно-практичного циклу, таких як "Гідроекологія", "Розрахунки стоку хімічних речовин і якості вод для управління водними ресурсами», курсових та дипломного проектів.
Контроль поточних знань виконується на базі кредитно-модульної системи організації навчання. Підсумковим контролем для стаціонарної форми навчання є іспит у 5 семестрі; для заочної форми навчання – іспит у 10 семестрі. З дисципліни проводиться навчальна літня практика тривалістю 1,5 тижні, по завершенні якої складається залік.
В результаті вивчення даного курсу студенти повинні отримати такі базові знання: основні види гідрологічних вимірювань, таких як вимірювання рівнів води, виконання промірних робіт, вимірювання швидкостей течії води, визначення витрат води, намулів, витрат хімічних та органічних речовин, гідролого-гідрохімічні розрахунки.
Студенти повинні вміти: виконувати вимірювання основних гідрологічних характеристик водних об`єктів та вміти аналізувати зміни якісних характеристик води та оцінювати гідроекологічний стан водних об`єктів, одержати уявлення про особливості польових гідрохімічних робіт, програми та обсяг моніторингових спостережень на водоймах.
Компетенції, які повинні набути студенти в результаті вивчання дисципліни «Гідрометрія та гідрохімія»:
- на основі настанов досліджувати умови руху води та суміжні характеристики в умовах окремого водного об’єкта, користуючись лабораторним обладнанням, обробляти результати спостережень та робити відповідні записи;
- на підставі відповідних методичних рекомендацій, інструкцій та зйомочних робіт виконувати зображення географічних та геометричних елементів місцевості та створювати на їх основі топографічні карти та плани;
- за відповідними методиками досліджувати гідрологічні та гідрохімічні характеристики в умовах окремого водного об’єкта, користуючись лабораторним обладнанням, обробляти результати спостережень та робити відповідні записи;
- на основі даних про гідрохімічні показники водних екосистем виконувати оцінку стану поверхневих та підземних вод;
- на основі даних щодо термічного режиму та забруднення природних вод проводити аналіз стану поверхневих вод суші, підземних вод, робити висновки щодо тенденцій їх змін;
- на основі збору, обробки, аналізу і систематизації гідродинамічних, гідрохімічних, гідробіологічних та інших характеристик оцінювати якість водних об’єктів для рекомендацій щодо оптимального використання;
- використовуючи лабораторне обладнання, контролювати стан водних ресурсів, а також дотримання показників встановлених нормативів для здійснення своєчасних та ефективних заходів щодо зменшення впливу на гідросферу.
Дисципліна «Геологія з основами геоморфології» відноситься до природничо-наукового циклу освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра і є базою для подальшої підготовки фахівців за напрямом «екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування ».
Гео... (від грец. geо - Земля) - частина складних слів, що означають відношення до Землі, до її вивчення.
Геологія (від гео... і ...логія) - комплекс наук про склад, будову і історію розвитку земної кори і Землі як геологічного тіла.
Витоки геології відносяться до сивої давнини і пов'язані з першими відомостями про гірські породи, мінерали і руди. Термін «геологія» запропонував норвезький вчений М. Р. Ешольт (М. P. Escholt; 1657).
В самостійну галузь геологія виділилась у XVIII - поч. XIX ст. (У. Сміт, А. Вернер, Дж. Геттон, Ч. Лайель -за кордоном; М.В. Ломоносов, В. М. Северін - в Росії).
Якісний стрибок в історії геології - перетворення її в комплекс наук (кін. XIX - поч. XX ст.) був пов'язаний з введенням фізико-хімічних і математичних методів досліджень.
Геоморфологія – (вчення про форми Землі) – це наука про будову, виникнення, історію розвитку та сучасну динаміку рельєфу земної поверхні.
Сучасна геологія включає:
• стратиграфію;
• тектоніку;
• геодинаміку;
• морську геологію;
• регіональну геологію;
• мінералогію;
• петрографію та петрологію;
• літологію;
• геохімію;
• вчення про корисні копалини, будову, склад земної кори.
Геологія тісно пов'язана з фізичною географією, геофізикою (фізикою «твердої» Землі), кристалографією, палеонтологією та ін.
Особливу групу складають галузі прикладного значення:
• гідрогеологія;
• інженерна геологія;
• геокріологія та ін.,
а також нові напрямки геології, які зародились на стиках з іншими природничими науками:
• петрохімія;
• петрофізика;
• тектонофізика;
• екологічна геологія та ін.
Основною метою дисципліни "Геологія з основами геоморфології" є перше знайомство з геологією та геоморфологією як науками, з методами геологічних досліджень; з початковими відомостями про будову та вік Землі, її положення серед інших планет Сонячної системи; екзогенні та ендогенні процеси; основні структурні елементи земної кори та закономiрностi її розвитку, сучасні тектонiчнi рухи, формування рельєфу земної поверхні, стратиграфічну та геохронологічну шкалу, взаємозв`язок рельєфу з іншими оболонками Землі.
Завдання дисципліни полягає в пізнанні основних методів геологічних досліджень, перших відомостей про речовинний склад земної кори - мiнералiв та гірських порід та їх утворень, розгляданні найважливіших закономірностей геологічних процесів, структурних елементів Землі, їх будови, еволюції, основних форм рельєфу поверхні літосфери.
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:
походження розвиток i будову Землі, її положення в Сонячній системі i космічному просторі, будову земної кори, її склад, вік.
Геологiчнi внутрiшнi i зовнiшнi процеси.
Гiрськi породи, мінерали, їх класифiкацiю та властивості, роль в формуванні рельєфу поверхні Землі космічних та планетарних ендогенних та екзогенних факторів, будову i типи рельєфу, особливості четвертинних вiдкладiв, мега-, мезо-, мiкроформи рельєфу континентів i дна Світового океану, геоморфологiчнi зйомки i картування.
Після вивчення дисципліни студент повинен вміти:
· пояснити процеси та явища, що відбуваються в лiтосферi,
· визначати найбільш розповсюджені гiрськi породи,
· вiдрiзняти i оцінювати роль геологічних та геоморфологічних факторів в формуванні й розвитку екологічних ситуацій,
вміти користуватися геоекологiчними, геологічними i геоморфологічними матеріалами i картами при виконанні комплексних екологічних оцінок, природних об’єктів, узагальнень i прогнозів.
- Викладач: Балан Ганна
- Викладач: Катинська Ірина
- Викладач: Лобода Наталія
Дисципліна «Розрахунки стоку хімічних речовин і якості вод для управління водними ресурсами» належить до циклу професійної та практичної підготовки вибіркової частини напряму вищої освіти «бакалавр» для підготовки студентів за спеціальністю 101 «Екологія» (РПД 3 «гідроекологія»).
Загальна мета дисципліни полягає в:
1. ознайомленні студентів з методами та алгоритмами обробки на ПЕОМ результатів гідрологічних і гідрохімічних спостережень, автоматизованого обчислення річкового стоку води, наносів та розчинених хімічних речовин, складання таблиць з щоденними, декадними, місячними витратами і концентраціями та річними характеристиками стоку для публікації цих даних у виданнях ДВК;
2. наданні студентам необхідних знань в галузі методичних підходів до сучасних прийомів управління якістю водних ресурсів, сучасних теорії і практики управління якістю води в екосистемах при експлуатації водних ресурсів України.
Загальний обсяг навчального часу визначається робочим навчальним планом і становить у 2019 – 2020 н.р. 150 годин.
Вивчення дисципліни «Розрахунки стоку хімічних речовин і якості вод для управління водними ресурсами» базується на знаннях, одержаних студентами при вивченні таких дисциплін навчального плану як «Вища математика», «Хімія з основами біогеохімії», «Фізика», «Гідрологія (суші)», «Метеорологія і кліматологія», «Моніторинг довкілля», «Гідравліка річок і водоймищ», «Гідрометрія та гідрохімія», «Гідроекологія», «Організація управління в екологічній діяльності», «Екологічне право», «Моделювання та прогнозування стану довкілля», «Екологічна безпека» та інші. У подальшому отриманні знання будуть використовуватись для рішення практичних завдань в професійний роботі, а також як базові знання при роботі над дипломним проектом.
Контроль поточних знань виконується на базі кредитно-модульної системи організації навчання. Підсумковім контролем є іспит.
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні набути такі базові знання: основні алгоритми і методи автоматизованого контролю та первинної обробки даних гідрологічних і гідроекологічних показників водного середовища; вимоги офіційних нормативів при обчисленні витрат води, завислих наносів і розчинених речовин; автоматизовані методи апроксимації кривих витрат води, завислих наносів і розчинених хімічних речовин; визначення методів оцінки, прогнозування та управління; сучасний стан якості водних ресурсів в Україні; основні нормативні документи до управління якістю; значення управління якістю водних ресурсів для соціально - економічної господарської діяльності в Україні.
Після вивчення дисципліни студенти повинні оволодіти такими базовими вміннями: обчислювати витрати води, завислих наносів і розчинених речовин за нормативними методами; вводити дані гідрологічних, метеорологічних і гідрохімічних спостережень на технічні носії; встановлювати за допомогою програм на ПЕОМ параметри аналітичних рівнянь кривих витрат всіх видів стоку води, завислих наносів і розчинених хімічних речовин; вибирати оптимальний варіант підрахунку добових значень стоку води, завислих наносів і розчинених хімічних речовин в створі річки; підготовлювати розрахункові підсумкові таблиці для їх публікації в складі видань ДВК та інших виданнях; пояснити значення управління водними ресурсами для суспільства; пояснити необхідність оцінки та прогнозування для задач управління; пояснити значення єдності вимірів при оцінки якості води у водних системах.
Компетенції, які повинні набути студенти в результаті вивчання дисципліни «Розрахунки стоку хімічних речовин і якості вод для управління водними ресурсами»:
1) соціально-особистісного характеру:
- здатність враховувати суспільні відносини під час здійснення діяльності;
- здатність здійснювати читання і осмислення професійно орієнтованої та загальнонаукової іншомовної літератури, використання її у професійній сфері;
- здатність реалізовувати – переводити оброблену знакову інформацію у вигляд зовнішніх процесів (практичне здійснення);
- здатність визначати цілі і завдання власної діяльності та забезпечувати їх ефективне га безпечне виконання;
- здатність застосовувати усні контакти у ситуаціях професійного спілкування;
- здатність використовувати інформаційні технології для обробки іншомовних професійно орієнтованих джерел.
2) інструментальні:
- здатність до письмової й усної комунікації рідною мовою;
- навички роботи в комп’ютерних мережах, збір, аналіз та управління інформацією, навички використання програмних засобів;
- навички із забезпечення екологічної безпеки.
3) загальнонаукового характеру:
- базові знання фундаментальних розділів математики обсягом, що необхідний для володіння математичним апаратом відповідної галузі знань, здатність використовувати математичні методи з обраної професії;
- базові знання хімії та гідрохімії в обсязі, необхідному для вивчення професійних дисциплін та для використовування в обраній професії;
- базові знання з гідрології для раціонального й комплексного використання водних ресурсів, вирішення екологічних проблем водокористування.
- базові знання фундаментальних розділів фізики в обсязі, необхідному для освоєння професійних дисциплін;
- базові знання фундаментальних розділів біології в обсязі, необхідному для вивчення професійних дисциплін та для використовування в обраній професії; базові знання з гідрології для раціонального й комплексного використання водних ресурсів, вирішення екологічних проблем водокористування;
- базові знання в галузі геодезії та топографії, уміння виконувати зйомку, обробляти та використовувати топографічні карти для екологічних досліджень.
4) загально-професійного характеру:
- здатність використовувати автоматизовані методики розрахунку характеристик водного та іонного стоку;
- знання основних чинників біотичного та абіотичного характеру, що формують екологічний склад природних вод;
- володіння сучасними методами математичного моделювання гідравлічних та гідродинамічних процесів у водному середовищі;
- базові уявлення про гідроекологію як міждисциплінарну комплексну науку, що вивчає водну екосистему як цілісну систему взаємопов’язаних живих та неживих компонентів;
- володіння методами визначення джерел і шляхів надходження у водне середовище шкідливих компонентів та здатність оцінити їх вплив на стан здоров'я людини та якість довкілля;
- знати методику та проводити оцінку впливу на навколишнє середовище господарської діяльності;
- розуміння основних закономірностей формування, прогнозування стану водних об'єктів й управління їхньою безпекою.
5) спеціалізовано-професійного характеру:
- використовувати знання з гідрології для дослідження явищ та процесів, що відбуваються у водному середовищі;
- використовувати знання теоретичних основ інформатики й практичного використання комп’ютерних технологій для автоматизованого підрахунку стоку хімічних речовин;
- використовувати математичні знання для статистичної обробки даних спостережень за станом водних об’єктів та моделювання явищ і процесів, що відбуваються в них;
- використовувати знання й практичні навички з хімії і гідрохімії для дослідження стану вод і можливих перетворень забруднювальних речовин у водному середовищі;
- використовувати знання гідроекології для дослідження стану водних об’єктів, оцінки механізмів впливу забруднень водного середовища на живі організми; використовувати знання законів фізики для моделювання гідравлічних та гідродинамічних процесів у водному середовищі;
- використовувати знання про причини погіршення екологічного стану вод водних об'єктів.
- Викладач: Яров Ярослав
Налаштування