Сайт кафедри гідроекології та водних досліджень ОДЕКУ

Спеціальність 103 «Науки про Землю». Рівень вищої освіти «бакалавр».

Електронний навчальний курс складається з наступних електронних ресурсів:
–  робоча програма навчальної дисципліни;
–  структурований електронний конспект лекцій;
–  методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт та індивідуального завдання;
–  методичні вказівки до СРС з дисципліни (для допомоги студентам у вирішенні завдань лабораторних робіт та індивідуального завдання);
– тестові завдання для перевірки опанування теоретичного матеріалу, тестові завдання до лабораторних робіт та індивідуального завдання, перелік питань до залікової контрольної роботи.

Електронний навчальний курс з дисципліни "Геофізика з основами геодезії (БЗМ "Основи геодезії")" складається з наступних електронних ресурсів:

–  структурований електронний конспект лекцій;
–  методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт та індивідуального завдання;
–  методичні вказівки до СРС з дисципліни (для допомоги студентам у вирішенні завдань лабораторних робіт та індивідуального завдання);
– тестові завдання для перевірки опанування теоретичного матеріалу, тестові завдання до лабораторних робіт та індивідуального завдання, перелік питань до залікової контрольної роботи.

Геофізика - комплекс наук, що досліджують фізичними методами будову Землі.

Геофізика - багатогалузева наука, вона здатна вирішувати найрізноманітніші та найскладніші проблеми, що охоплюють всі сторони природних і соціальних явищ. Це обумовлено складністю і різноманіттям головного об'єкту її дослідження - географічної оболонки Землі.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Геофізика з основами астрономії» є: отримання знань щодо основних методiв геофізичних  досліджень геосфер, форму, розміри та рухи Землі,  геофізичних полів Землі, відомостей  про склад та будову земної кори. В результаті вивчення дисципліни «Геофізика з основами астрономії»"(блок Геофізика) студенти повинні отримати базові знання: - форма, розміри та рухи Землі, - будова,  склад та основнi фiзичнi властивості геосфер,- характеристика та змiни геофiзичних полiв в просторi та часi, - рухи Землі  i  коливання земної кори, - орбітальний та добовий рухи Землі та наслідки, що виникають в їх результаті - основнi методи дослiдження геосфер. 

Після вивчення дисципліни студенти повинні оволодіти базовими  вміннями: 

         -пояснити наслідки, що виникають в результаті орбітального та добового рухів Землі,

          - пояснити  деякі  геофiзичнi процеси та явища,  що  відбуваються в геосферах  Землі, 

          - оцінювати параметри сили тяжіння, магнітного поля Землі,

          - складати та вміти прочитати магнітні карти Землі,

          - використати  набуті знання  під час  розгляду процесів в атмосфері,  гiдросферi,  лiтосферi, розглядаючи їх в тісному взаємозв'язку, 

Студенти в результаті вивчення дисципліни «Геофізика з основами астрономії» повинні вміти  

- оцiнювати роль геофiзичних факторiв в формуваннi  й  розвитку екологiчних ситуацiй,   читати та користуватися географічними  та геомагнітними   картами при аналізі загальних природних умов територій;

- користуватися геофізичними матерiалами i картами при   виконаннi   комплексних   оцiнок,  природних об`єктiв, узагальнень i прогнозiв.

 

Дисципліна «Геологія з основами геоморфології» відноситься до природничо-наукового  циклу освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра і є базою для подальшої підготовки фахівців за напрямом «екологія,  охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування ».

Гео... (від грец. geо - Земля) - частина складних слів, що оз­начають відношення до Землі, до її вивчення.

Геологія (від гео... і ...логія) - комплекс наук про склад, будову і історію розвитку земної кори і Землі як геологічного тіла.

          Витоки геології відносяться до сивої давнини і пов'язані з першими відомостями про гірські породи, мінерали і руди. Тер­мін «геологія» запропонував норвезький вчений М. Р. Ешольт (М. P. Escholt; 1657).

В самостійну галузь геологія виділилась у XVIII - поч. XIX ст. (У. Сміт, А. Вернер, Дж. Геттон, Ч. Лайель -за кордоном; М.В. Ломоносов, В. М. Северін - в Росії).

           Якісний стрибок в історії геології - перетворення її в комплекс наук (кін. XIX - поч. XX ст.) був пов'язаний з введенням фізико-хімічних і математичних методів досліджень.

 

 Геоморфологія – (вчення про форми Землі) – це наука про будову, виникнення, історію розвитку та сучасну динаміку рельєфу земної поверхні.

 Сучасна геологія включає:

•   стратиграфію;

•   тектоніку;

•   геодинаміку;

•   морську геологію;

•   регіональну геологію;

•   мінералогію;

•   петрографію та петрологію;

•   літологію;

•   геохімію;

•   вчення про корисні копалини, будову, склад земної кори.

 

Геологія тісно пов'язана з фізичною географією, геофізикою (фізикою «твердої» Землі), кристалографією, палеонтологією та ін.

Особливу групу складають галузі прикладного значення:  

•   гідрогеологія;

•   інженерна геологія;

•   геокріологія та ін.,                                                           

 а також нові напрямки геології, які зародились на стиках з іншими природничими науками:

•   петрохімія;

•   петрофізика;

•   тектонофізика;

•   екологічна геологія та ін.

     Основною метою  дисципліни  "Геологія  з основами геоморфології" є перше знайомство з геологією та геоморфологією  як науками, з методами геологічних досліджень; з початковими відомостями про будову та вік Землі, її положення серед інших планет Сонячної системи; екзогенні та ендогенні процеси; основні структурні елементи земної кори та закономiрностi її  розвитку,  сучасні  тектонiчнi  рухи, формування рельєфу земної поверхні, стратиграфічну та геохронологічну шкалу, взаємозв`язок рельєфу з іншими оболонками Землі.

Завдання дисципліни  полягає в пізнанні основних методів геологічних досліджень, перших відомостей про речовинний склад земної кори - мiнералiв та гірських порід та їх утворень, розгляданні найважливіших закономірностей геологічних  процесів,  структурних  елементів Землі,  їх будови, еволюції, основних форм рельєфу поверхні літосфери.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

 походження розвиток i будову Землі,  її положення в  Сонячній  системі  i космічному просторі,  будову земної кори,  її склад, вік.

Геологiчнi внутрiшнi i зовнiшнi процеси. 

Гiрськi породи, мінерали, їх класифiкацiю та властивості,  роль в формуванні рельєфу поверхні Землі космічних та планетарних ендогенних та екзогенних  факторів,  будову   i   типи рельєфу, особливості четвертинних вiдкладiв, мега-, мезо-, мiкроформи рельєфу континентів i  дна  Світового  океану,  геоморфологiчнi зйомки i картування.

 

Після вивчення дисципліни студент повинен вміти: 

·        пояснити процеси та явища, що відбуваються в лiтосферi

·        визначати найбільш розповсюджені гiрськi породи,

·       вiдрiзняти i оцінювати роль геологічних та геоморфологічних факторів в формуванні  й  розвитку екологічних ситуацій, 

·       вміти користуватися геоекологiчними, геологічними i геоморфологічними матеріалами i картами при   виконанні   комплексних   екологічних  оцінок,  природних об’єктів, узагальнень i прогнозів.

 

 

Дисципліна “Загальна  гідравліка” є прикладною дисципліною професійно-практичного циклу підготовки спеціалістів – гідрологів і безпосередньо використовується ними в їх практичній діяльності.

Загальний обсяг навчального часу визначається освітньо- кваліфікаційною характеристикою та освітньо-професійною програмою.

“Загальна гідравліка” викладається на 3 курсі.

Мета вивчення курсу – забезпечення, відповідно сучасним вимогам, знань студентів по курсу гідравліки, як науково-технічної галузі, що направлено на оптимізацію знань в процесі трудової діяльності.

Гідравліка базується на курсах вищої математики, фізики, гідромеханіки, обчислювальної техніки і програмування.

Знання “Загальної гідравліки” необхідні для розвитку багаточисленних галузей народного господарства, зв’язаних з використанням водних ресурсів країни.

В результаті вивчення курсу гідравліки студент повинен знати основні закони руху i рівноваги рідини та свідомо пристосовувати ці закони для вирішення широкого кола прикладних задач.

Знання гідравліки необхідні для розвитку багаточисленних галузей народного господарства, зв’язаних з використанням водних ресурсів України.

Дисципліна “Загальна гідравліка” складається з двох частин – загальна гідравліка та гідравліка відкритих русел.

Дисципліна забезпечена методичним матеріалом.

Дисципліна «Методи та засоби гідрометеорологічних вимірювань (гідрологічні вимірювання)» відноситься до обовязкових дисциплін циклу професійної та практичної підготовки РВО бакалавр (спеціальність 103 „Науки про Землю”). Основною метою вивчення даної дисципліни є засвоєння сучасних методів та приладів для виконання різного роду вимірювань та спостережень за елементами режиму водних об`єктів, змінами їхніх характеристик в просторі та часі. Особлива увага приділяється питанням організації, проведення і обробки результатів вимірювань та спостережень за різними характеристиками водного режиму у річках, озерах і водосховищах.

Обсяг навчального часу становить для стаціонарної форми навчання 80 години     (окремо 40 годин навчальної практики); на заочній формі навчання 150 годин.

Знання даної  дисципліни  в майбутньому будуть використанні при вивченні таких дисциплін професiйно-практичного циклу,  як "Гiдрологiчнi розрахунки",  "Гiдрологiчнi  прогнози",  "Клiматологiя" та iншi. Дисципліна базується на загальнонаукових дисциплінах ("Фізика", "Вища математика", "Геофізика" та iншi) та професійно - орієнтованого циклу ("Основи геодезії", "Фізична гідрологія").

Контроль поточних знань виконується на базі кредитно-модульної системи організації навчання. Підсумковим контролем є залік (стаціонарна форма навчання) та іспит (заочна форма навчання). На стаціонарній формі навчання з дисципліни після 2 курсу проводиться навчальна літня практика тривалістю 1 тиждень, по  завершенні якої складається залік.

В результаті вивчення даного курсу студенти повинні отримати такі базові знання: основні види гідрологічних вимірювань, таких як вимірювання рівнів води, виконання промірних робіт, вимірювання швидкостей течії води, визначення витрат води, наносів.

Студенти повинні отримати такі базові вміння: виконувати вимірювання основних гідрологічних характеристик водних об`єктів та вміти аналізувати зміни показників режиму водних об`єктів, одержати уявлення про особливості польових і камеральних гідрологічних робіт.

Компетенції, які повинні набути студенти в результаті вивчення дисципліни:

- на основі настанов досліджувати умови руху води та суміжні характеристики в умовах окремого водного об’єкта, користуючись лабораторним обладнанням, обробляти результати спостережень та робити відповідні записи;

- на підставі відповідних методичних рекомендацій, інструкцій та зйомочних робіт виконувати зображення географічних та геометричних елементів місцевості та створювати на їх основі топографічні карти та плани;

- за відповідними методиками досліджувати гідрологічні та гідрохімічні характеристики в умовах окремого водного об’єкта, користуючись лабораторним обладнанням, обробляти результати спостережень та робити відповідні записи;

- на основі даних про гідрохімічні показники водних екосистем виконувати оцінку стану поверхневих та підземних вод;

- на основі даних щодо термічного режиму та забруднення природних вод проводити аналіз стану поверхневих вод суші, підземних вод, робити висновки щодо тенденцій їх змін;

- на основі збору, обробки, аналізу і систематизації гідродинамічних, гідрохімічних, гідробіологічних та інших характеристик оцінювати якість водних об’єктів для рекомендацій щодо оптимального використання;

- використовуючи лабораторне обладнання, контролювати стан водних ресурсів, а також дотримання показників встановлених нормативів для здійснення своєчасних та ефективних заходів щодо зменшення впливу на гідросферу.

Settings

Settings